Ікона "Святий Благовірний князь Дмитро (Димитрій) Донський" на дереві 11х9 см

Список ікон виконаний за авторською технологією. При виготовленні ікони було використано дошку хвойних порід дерева. На спеціально підготовлену дошку наноситься левкас (грунт – приготований із порошку крейди та клею). На левкас під високими температурами наноситься зображення ікони та покривається спеціальним складом, що запобігає вигоранню кольору та захищає від механічних пошкоджень.

День Святкування – 19 Травня (1 червня).

Благовірний великий князь Димитрій Донський, син князя Іоанна Червоного та княгині Олександри, народився 12 жовтня 1350 року і виховувався в любові до Бога та Святої Церкви під проводом святителя Московського Алексія. У вихованні князя святителю багато сприяв Преподобний Сергій Радонезький. Християнське благочестя святого князя Димитрія поєднувалося з його талантом видатного державного діяча. Він присвятив себе справі об'єднання російських земель під керівництвом великих князів московських та звільнення Русі від монголо-татарського ярма. На всі свої діяння великий князь отримував благословення Церкви. Збираючи сили для вирішальної битви з полчищами Мамая, святий Димитрій відвідав обитель Сергієву в ім'я Святої Живоночальної Трійці і розповів Преподобному Сергію про свої сумніви через нечисленність своїх дружин у порівнянні з військом Мамаєвим. Преподобний підніс молитву до Бога і благословив князя, передбачивши перемогу його християнського воїнства. Старець надихнув князя та його ратників, направивши їм на допомогу двох троїцьких схимників – Олександра (Пересвіту) та Андрія (Ослябю). Перед битвою святий Димитрій палко молився Богу і звернувся до воїнів, сказавши – "Брати, час нам випити нашу чашу, і нехай це місце стане нам могилою за ім'я Христове…". Битва відбулася на Куликовому полі. Між річками Доном та Непрядвою, у день свята Різдва Пресвятої Богородиці, 8 (21 вересня) 1380 року. За цю перемогу великий князь Димитрій став іменуватися Донським. На знак подяки Богу і Пресвятій Богородиці святий Димитрій влаштував Успенський монастир на річці Дубенці і створив храм Різдва Пресвятої Богородиці на могилах полеглих воїнах. Тоді ж у Троїцькій обителі святий князь здійснив уперше і встановив надалі здійснювати всенародне поминання вбитих воїнів. Так виникли Димитрієвські батьківські суботи. Перед смертю великий князь склав духовний заповіт, наказавши своїм дітям шанувати їхню матір- велику княгиню Євдокію (в чернецтві Євфросинія, зарахована до лику святих), боярам жити за заповідями Божими, утверджуючи мир і любов.

Святий Димитрій пристав до Господа 19 травня 1389 року і похований в Архангельському соборі Московського Кремля. Вшанування великого князя Димитрія почалося невдовзі після його кончини, коли були написані "Похвальне слово" та "Житіє". Своїм життям святий Димитрій явив приклад любові до Бога, ближніх та Вітчизни.